fbpx

Щасливе життя особливого котика Лео.

Привіт усім, хто думає подарувати дім і сім’ю маленькому диву 🙂 

Я Вероніка, мені 22 роки, моєму чоловіку Ігорю 26, ми з Одеси, але вже 2 роки живемо у Києві. Хочемо розповісти вам нашу історію з особливим котиком Лео 🙂 З його історією можна познайомитись за хештегом #лео_мріє_про_дім

котик Лео

Чесно кажучи, сама я більше по собаках, мої батьки їх обожнюють (є багато цікавих історій з цього приводу, але коротко кажучи – ми купляли, розводили, брали загублених і повертали,а також просто взяли з вулиці цуценя). У Ігоря все навпаки – він завжди був весь в котах: брав з рук людей, покинутих на дорозі і навіть у ветеринарній клініці. 

І все ж таки, чому котик?

Коли ми почали жити разом, то точно знали, що хочемо домашнього улюбленця. І вибір припав на котика. Чому? Все просто – Ігор любив самодостатність і спокій котів, а мені просто було лінь постійно гуляти з собаками))) Не подумайте, що я дуже лінива людина, навпаки, я розуміла відповідальність – в будь-яку погоду (а в Києві вона не особливо райдужна) не хочеш/не можеш, але треба піти гуляти на 1-2 години, а потім повністю помити собачку (принаймні в нашій сім’ї так було). Тим паче в той час ми працювали в офісному режимі і це було б незручно. З котиком в цьому плані легше.

Ми з самого початку хотіли взяти котика з притулку, щоб подарувати дім і сім’ю, кому це вкрай необхідно. В Інстаграмі до нас потрапила реклама Cats for Adoption. Там вже ми побачили нашого сліпого Лео і одразу вирішили, що хочемо зробити його щасливішим.

домашній котик
з мамою Веронікою

Написали на сторінку, розповіли трохи про себе, потім поспілкувались в телефонному режимі і домовились познайомитись особисто з Вікторією і Лео.

Знайомство з котиком Лео.

Співбесіда була дружелюбною і в той же час дуже серйозною. Чесно, я була дуже вражена, наскільки все правильно і відповідально організовано. Вже при зустрічі ми більш детально розповіли про себе і наміри, описали умови життя для котика у нашій квартирі, а також особисто комунікували з ним. Вікторія розповідала його історію і звичайну поведінку у котячому колективі. Також ми одразу обговорили умови у квартирі, щоб це було безпечно для особливого котика. Ми поставили міцні сітки антикіт і боковий обмежувач, щоб не залишити шансів на небезпеку. Друзі, це дуже важливо для життя ваших улюбленців. 

Цікавий факт – при першій зустрічі Лео мені здавався якимось дуже серйозним і навіть “диким”. Але це нормально, адже ми йому були незнайомі, він був обережним до нас. В кінці кінців, він нас не бачив. Та й життя в притулку не таке солодке, а ніж вдома. 

Паралельно з котиком Лео нам запропонували спілкуватись з іншими котиками. І ось на останній зустрічі ми звернули увагу на ще одну кішку – Мусю. В неї також була непроста доля, але вона була лагідна і харизматична. Ми подумали і вирішили, що хочемо спробувати взяти і її також. Тим паче, що в притулку в них з Лео не було конфліктів.

домашній котик

Але не все так сталося, як гадалося. Вже вдома Муся відчула себе власницею і почала сильно домінувати над Лео. Він почав сильно стресувати, Муся “пасла” його з усіх кутків квартири і не давала проходу. Ми спробували пожити 2-3 тижні, але це було важко для всіх (вона часто шипіла і нападала на нього без причин). На жаль, ми повернули Мусю назад до притулку.

Домашня адаптація котика Лео.

Після всіх подій Лео швидше почав адаптуватися до нового життя. Повністю квартиру він вивчив приблизно за декілька тижнів. Чесно, для мене досі іноді незрозуміло, як він запам’ятовує габарити квартири та меблів. Ми постійно забуваємо, що він сліпий, адже поводить себе як звичайний кіт  Хтось подумає “ну як забуваєте, в нього ж очей нема”. Але справді швидко звикаєш до такої особливості і не помічаєш. Тим паче Лео дуже чітко дивиться на тебе і в твої очі, а це помічають усі знайомі.

Можу сказати на 100% з сліпим котиком навіть веселіше жити. Йому все цікаво, постійно ходить і вивчає все в квартирі, особливо коли ми по-новому облаштовуємо. Спочатку трохи проблем було із диваном: він довго не міг вивчити його висоту і ДУЖЕ смішно стрибав вгору і вдаль. Як дитинка все чіпає і “дивиться”. Не зрозумійте неправильно, але дуже смішно коли він б’ється головою об двері чи диван. Він це робить під час гри, коли дуже збуджений і перестає контролювати все навколо. Це дуже мило і так по-дитячому. 

котик Лео

Взагалі він сам по собі дуже ласкавий котик, він полюбляє тискатись і обійматись, приходить зранку полежати разом в обіймах. Особливо зараз він став зовсім як дитинка (йому 2 роки). Не знаю з чим це пов’язано, але постійно лізе на ручки до татка, чухається об бороду, до мене постійно залазить на коліна під час обіду. 

Хто в сім’ї головний?

У Лео свій особистий підхід до мене і чоловіка. Загалом ми однаково близькі, але є деякі відмінності. Попросити їсти він підходить до мене, прибираю за ним також в основному я. Але до Ігоря в нього якась особлива таткова любов 🙂 Він любить сидіти у нього на ручках (у мене – ні), під час роботи часто сідає на коліна, ходить іноді по столу, чухається об таткову бороду. Якщо спить з нами, то це біля татка з краю. Але зранку підходить по-різному: то до мене, то до Ігоря. Можливо, він тягнеться до татка, тому що я з ним і так постійно спілкуюсь, підходжу погладити, обійняти – занадто моєї любові))

Лео дуже грайливий хлопчик, в нього багато м’ячиків. Він полюбляє все з особливими звуками і цікавим на дотик. Також купляли йому бокс для логіки, який був у притулку, і картонну шкрябалку з Dekit.ua. Та й просто він полюбляє побігати і попригати по квартирі сам і з нами. До речі, вночі і з самого ранку у нього нема приколів, він спокійно спить в себе в лежанці чи з нами. Лише іноді ввечері, коли ми вже ляжемо спати, в нього буває ритуал – піти трохи поїсти, потім в туалет, а вже потім спати))

люблячий котик
тато Ігор

Особливості догляду за котиком.

Годуємо Лео лише сухим кормом Acana. Він повністю натуральний, нам все подобається. Вологих кормів, паштетів, звичайної їжі ми не даємо. Лео дуже чутливий, тому не експериментуємо.

Стосовно ветклінік – ми вирішили не травмувати його, тому лікар приїжджає до нас додому. Травмувати не в плані вет. маніпуляцій, а в тому, що він часто дуже боїться інших тварин, а в клініках ти не завжди заходиш у свій час, треба сидіти в чергах з різними тваринами. Лікарів, звичайно, він побоюється, тікає, але по факту він приймає ситуацію безвиході і спокійно дається. 

Якийсь час я намагалась вести його сторінку в Інстаграмі blind.leo, але цим треба займатись постійно, потім я просто виставляла його фото та відео на своїй особистій. Можливо, пізніше придумаю щось більше цікаве 🙂

Я на початку писала, що ми з Одеси. Лише один раз ми залишили Лео майже одного на 2 дні. За ним приглядали наші орендодавці (вони живуть на поверх нижче, тому це не було проблемою). Але скоро на Лео чекає велика подорож закордон, адже ми будемо переїжджати через роботу. Сподіваємось, все буде добре, ми його готуємо)

котик Лео

Котик Лео – пухнастий член родини.

Ми вважаємо, що взяти Лео до сім’ї це було найкращим рішенням у нашому житті. Він для нас як рідна дитинка. Навіть складно уявити, як ми жили раніше без нього. 

Обов’язково треба дарувати дім тваринам з притулків, вони дуже вдячні та віддані! І не можна відмовлятись від тварин з особливостями, вони такі самі дітки, які потребують любові і домашнього затишку. 

Я дуже сподіваюсь, що наша розповідь була цікавою і змусила когось замислитись над цінностями у житті, змінити світогляд і більш замислитись, що тварини – це живі істоти, а не ляльки. Вони потребують нашої уваги і допомоги.

Проєкт Cats for adoption Kyiv вдячний за відверту розповідь та за домашнього щасливого хвостика Лео. Не купуйте – прихистіть тваринок з притулків.